Загальна характеристика

Метою створення РЛПН було забезпечення екологічного балансу верхів'я ріки Сян, яке знаходиться в межах України та Польщі, шляхом встановлення межі міжнародного резервату біосфери „Східні Карпати” (МРБ)  за природним вододі­лом Сяну. Це призвело до покращання при­родної репрезентативності цієї території за рахунок додаткових площ у межах північ­ного макросхилу Східних Бескидів. Пріоритетними завданнями адміністрації РЛПН є обґрунтування форм ведення лісового і аграрного госпо­дарства, які б забезпечували збереження біотичного різноманіття, сталий розвиток цієї території і, водночас, сприяли раціо­нальному використанню ландшафтів Парку через рекреацію і туризм. Цей Парк потребує проведення детальної інвентаризації флори і фауни з метою встановлення меж поширення видів і оселищ, які охороня­ються в Україні та в Європейському Союзі. Тут потрібно визначити межі лісових ре­зерватів та пам'яток природи, вивчити істо­ричну й етнокультурну спадщину та, разом із органами місцевого самоврядування і мешканцями, встановити оптимальні шля­хи збереження цієї унікальної території. Власне такий підхід створить підвалини і для економічного розвитку на території Парку шляхом запровадження стратегії сталого розвитку через підтримку традиційних способів землекористування, виробництво локальних продуктів, рекреацію та туризм (пішохідні, велосипедні і кінні маршрути).

Ліси та лісопокриті землі займають 51,6, сільськогосподарські землі - 42,9 відсотків площі Парку. П'ять природних комплексів, у яких охороняються умовно корінні букові, ялицево-букові та зеленовільхові деревос- тани, включені до складу заповідного ядра біосферного резервату в РЛПН. Понад 30 видів рослин, що зустрічаються у парку, включені до Червоної Книги України; чисель­ні оселища та окремі види рослин і тварин РЛПН наведених у Додатках до Оселищної і Пташиної Директив ЄС, що регламентують їх охорону в Європейському Союзі (Натура 2000).

РЛПН є складовою частиною першого у світі тристороннього МРБ "Східні Карпати". Він межує з іншою частиною МРБ - Ужанським національним природним парком (Ужанський НПП), який знаходиться у Закарпатській області, а також двома сусідніми природо­охоронними територіями, локалізованими на іншому боці річки Сян в Польщі - Бещадським Парком Народовим і регіональним ланд­шафтним парком "Долина Сяну".

Щільність населення на території РЛПН ся­гає 46 мешканців на 1 км2 (на лівому березі р. Сян, у польській частині резервату, ана­логічний показник майже у 75 раз нижчий), загальна чисельність мешканців становить 9,008 мешканців у 8 селах. Незважаючи на важкі соціально-економічні умови прожи­вання та високий індекс дитячої смертності, спричинений низьким рівнем фінансу­вання закладів системи охорони здоров'я в Україні, індекс приросту населення на те­риторії Парку є позитивним. У віковій струк­турі населення негативним явищем є змен­шення відсотка працездатного населення і зростання часток дітей та осіб пенсій­ного віку, які сумарно становлять 58%. Внаслідок зростання показників безробіття та низького рівня життя мешканців, має місце еміграція працездатного населення до країн Західної Європи.

Мешканці до тепер займаються земле­робством із збереженням давньої терасної природоохоронної форми обробітку ґрунту, двопільної та багатопільної систем зем­леробства з використанням традиційних знарядь праці, до яких відносяться плуги, борони, мотики, одноручні коси, дерев'яні вили та ціпи.

Тваринництво є традиційним заняттям на­селення на території РЛПН. Тут з давніх часів вирощували велику рогату худобу, свиней, коней та овець, яких випасали на громадських пасовищах (толоках) та на по­лонинах, де пастухи займалися виробниц­твом молочних продуктів, зокрема, овечого сиру будзу. Після ліквідації на початку 90-х років минулого століття колгоспів, меш­канці повертаються до традиційних форм землеробства, скотарства і бджільництва. Те саме стосується і відродження домашніх промислів та ремесел, зокрема, вишиван­ня, ткацтва, ковальства, боднарства.

Внаслідок земель­ної реформи, яка розпочалася в Україні у 1990 р., землі колективних господарств були передані колишнім працівникам колгоспів. Майже 80% селян ма­ють земельні наділи площею до 5 га. Для обробітку ріллі - вирощування зернових культур, картоплі та овочів, й досі вико­ристовуються традиційні землеробські знаряддя. Розведення великої рогатої худоби займає провідне місце у сільсько­господарському виробництві на цій тери­торії. Негативним фактором, який обмежує виробничу активність населення, є деграда­ція гірських пасовищ. Допоміжними видами господарських занять місцевих мешканців є збирання плодів лісу, ягід, лікарських трав, бджільництво (у Боберці, Верхній і Нижній Яблуньці, Сянках), рибальство (Шандровець, Нижня Яблунька, Нижній і Верхній Турів).

Ведення лісового господарства на землях Держлісфонду України здійснюється ДП «Боринське лісове господарство», яке підпоряд­коване Львівському обласному управлінню лісового й мисливського господарства та комунальному підприємству "Галсільліс", якому підпорядковані територіально розчленовані ліси селянських спілок (колишні міжколгоспні ліси). В лісах мають місце несанкціо­новані рубки деревини, особливою мірою це стосується територій "Галсільлісу" в межах віддалених територій РЛПН (околиці Верхнього Туріва, Боберки), а існуючі вторинні деревостани з доміну­ванням смереки потребують реконструкції. Внаслідок сільськогосподарського впливу, значні території лісів селянських спілок трансформовані до післялісових лук та па­совищ, що призвело до зменшення показни­ків біорізноманіття за рахунок поширення заростей чагарників.
Незважаючи на істотний антропогенний вплив, на території РЛПН виявлено біля 30 видів рослин, які занесені до Червоної Книги України.