Метою створення РЛПН було забезпечення екологічного балансу верхів'я ріки Сян, яке знаходиться в межах України та Польщі, шляхом встановлення межі міжнародного резервату біосфери „Східні Карпати” (МРБ) за природним вододілом Сяну. Це призвело до покращання природної репрезентативності цієї території за рахунок додаткових площ у межах північного макросхилу Східних Бескидів. Пріоритетними завданнями адміністрації РЛПН є обґрунтування форм ведення лісового і аграрного господарства, які б забезпечували збереження біотичного різноманіття, сталий розвиток цієї території і, водночас, сприяли раціональному використанню ландшафтів Парку через рекреацію і туризм. Цей Парк потребує проведення детальної інвентаризації флори і фауни з метою встановлення меж поширення видів і оселищ, які охороняються в Україні та в Європейському Союзі. Тут потрібно визначити межі лісових резерватів та пам'яток природи, вивчити історичну й етнокультурну спадщину та, разом із органами місцевого самоврядування і мешканцями, встановити оптимальні шляхи збереження цієї унікальної території. Власне такий підхід створить підвалини і для економічного розвитку на території Парку шляхом запровадження стратегії сталого розвитку через підтримку традиційних способів землекористування, виробництво локальних продуктів, рекреацію та туризм (пішохідні, велосипедні і кінні маршрути).
Ліси та лісопокриті землі займають 51,6, сільськогосподарські землі - 42,9 відсотків площі Парку. П'ять природних комплексів, у яких охороняються умовно корінні букові, ялицево-букові та зеленовільхові деревос- тани, включені до складу заповідного ядра біосферного резервату в РЛПН. Понад 30 видів рослин, що зустрічаються у парку, включені до Червоної Книги України; чисельні оселища та окремі види рослин і тварин РЛПН наведених у Додатках до Оселищної і Пташиної Директив ЄС, що регламентують їх охорону в Європейському Союзі (Натура 2000).
РЛПН є складовою частиною першого у світі тристороннього МРБ "Східні Карпати". Він межує з іншою частиною МРБ - Ужанським національним природним парком (Ужанський НПП), який знаходиться у Закарпатській області, а також двома сусідніми природоохоронними територіями, локалізованими на іншому боці річки Сян в Польщі - Бещадським Парком Народовим і регіональним ландшафтним парком "Долина Сяну".
Щільність населення на території РЛПН сягає 46 мешканців на 1 км2 (на лівому березі р. Сян, у польській частині резервату, аналогічний показник майже у 75 раз нижчий), загальна чисельність мешканців становить 9,008 мешканців у 8 селах. Незважаючи на важкі соціально-економічні умови проживання та високий індекс дитячої смертності, спричинений низьким рівнем фінансування закладів системи охорони здоров'я в Україні, індекс приросту населення на території Парку є позитивним. У віковій структурі населення негативним явищем є зменшення відсотка працездатного населення і зростання часток дітей та осіб пенсійного віку, які сумарно становлять 58%. Внаслідок зростання показників безробіття та низького рівня життя мешканців, має місце еміграція працездатного населення до країн Західної Європи.
Мешканці до тепер займаються землеробством із збереженням давньої терасної природоохоронної форми обробітку ґрунту, двопільної та багатопільної систем землеробства з використанням традиційних знарядь праці, до яких відносяться плуги, борони, мотики, одноручні коси, дерев'яні вили та ціпи.
Тваринництво є традиційним заняттям населення на території РЛПН. Тут з давніх часів вирощували велику рогату худобу, свиней, коней та овець, яких випасали на громадських пасовищах (толоках) та на полонинах, де пастухи займалися виробництвом молочних продуктів, зокрема, овечого сиру будзу. Після ліквідації на початку 90-х років минулого століття колгоспів, мешканці повертаються до традиційних форм землеробства, скотарства і бджільництва. Те саме стосується і відродження домашніх промислів та ремесел, зокрема, вишивання, ткацтва, ковальства, боднарства.
Внаслідок земельної реформи, яка розпочалася в Україні у 1990 р., землі колективних господарств були передані колишнім працівникам колгоспів. Майже 80% селян мають земельні наділи площею до 5 га. Для обробітку ріллі - вирощування зернових культур, картоплі та овочів, й досі використовуються традиційні землеробські знаряддя. Розведення великої рогатої худоби займає провідне місце у сільськогосподарському виробництві на цій території. Негативним фактором, який обмежує виробничу активність населення, є деградація гірських пасовищ. Допоміжними видами господарських занять місцевих мешканців є збирання плодів лісу, ягід, лікарських трав, бджільництво (у Боберці, Верхній і Нижній Яблуньці, Сянках), рибальство (Шандровець, Нижня Яблунька, Нижній і Верхній Турів).
Ведення лісового господарства на землях Держлісфонду України здійснюється ДП «Боринське лісове господарство», яке підпорядковане Львівському обласному управлінню лісового й мисливського господарства та комунальному підприємству "Галсільліс", якому підпорядковані територіально розчленовані ліси селянських спілок (колишні міжколгоспні ліси). В лісах мають місце несанкціоновані рубки деревини, особливою мірою це стосується територій "Галсільлісу" в межах віддалених територій РЛПН (околиці Верхнього Туріва, Боберки), а існуючі вторинні деревостани з домінуванням смереки потребують реконструкції. Внаслідок сільськогосподарського впливу, значні території лісів селянських спілок трансформовані до післялісових лук та пасовищ, що призвело до зменшення показників біорізноманіття за рахунок поширення заростей чагарників.
Незважаючи на істотний антропогенний вплив, на території РЛПН виявлено біля 30 видів рослин, які занесені до Червоної Книги України.